Досвід утилізації відходів країн закордоння

На сьогодні серед проблем, які загрожують людству, глобальних масштабів набула сміттєва. Щоденно на велику кількість зростає цифра утворення твердих побутових відходів, яка наразі становить більше 2 млрд тонн. Пластик – один із найнебезпечніших для планети, адже пластикові вироби розкладаються природним шляхом з дуже повільною швидкістю, забруднюючи при цьому планету та отруюючи всі живі організми на своєму шляху. Кожна країна світу ставиться до утилізації відходів по-різному: в країнах Східної Азії (наприклад, Японія) вже довгий час діє глибоке сортування, де кожен з видів сміття намагаються переробляти, а в Україні лише починає оновлюватись законодавство зі сміттєвих питань.

Утилізація сміття: світовий досвід 7 країн

Зараз пропонуємо докладніше роздивитись досвід роботи з комунальними відходами семи різних країн і порівняти ставлення людей та держави до проблеми.
Японія та її внесок до вирішення сміттєвої проблеми
Менталітет японців сам по собі імпонує політиці держави стосовно сортування відходів загалом, тому ще з 70-х років минулого сторіччя всі види відходів обов’язково сортуються людьми та одразу збираються в спеціальні бокси:

пластикові пляшки, скляні та алюмінієві тари отримують місце в окремих контейнерах;
лампочки, батарейки складають в одні бокси, а газети, металеві продукти і акумулятори в інші;
окремо експортуються відходи, на які чекає обробка високою температурою: шкіра, папір та різна органіка.

Жителі японії, що мешкають в багатоквартирних будинках, мають не лише сортувати сміття, а й вносити певну плату у розмірі 3-4 доларів, лише після отримання якої контейнери будуть доставлені до сміттєзвалища. Перед експортом відходи обов’язково проходять перевірку: складаються в прозорі пакети, вміст яких контролюється спеціальною службою, у разі неправильного сортування пакет не буде вивезено, а порушники отримають не лише осуд від сусідів, а й великий штраф, якщо не виконують правила систематично.

Як ставляться до утилізації сміття у Франції

Французи реалізували концепцію відповідального ставлення до природних ресурсів і сміття, оскільки проблема набула не лише політичного, а й економічного характеру. Задля збереження екології були введені певні заходи:

Заміна шкідливого, отруйного для планети пластику, на безпечні, альтернативні йому варіанти, серед яких – сувора заборона на використання поліетиленових пакетів в супермаркетах тощо. В цілому країна переробляє до 25% пластику, що виготовляє.
Роздільний збір сміття з глубоким сортуванням, який передбачає використання сміттєвих баків з різнокольоровими кришками, завдяки чому вкрай важко переплутати та розподілити відходи хибно. Біля них, для допомоги мешканцям, створені спеціальні електронні помічники з підказками.
Створення центрів, що спеціалізуються на ремонті на перепродажі різних видів товарів, починаючи від іграшок і закінчуючи крупно габаритною технікою для дома. Завдяки цим центрам, у французів з низьким рівнем заробітної плати, є можливість придбати б/в техніку по доступним цінами.
Вивезення крупногабаритної техніки на окремі, призначені для цього ділянки, яких на території країни функціонує близько 4,5 тисяч.

Мешканці країни дбають про навколишнє середовище не лише самостійно, а й влада країни намагається зробити переробку більш ефективною.

На території Франції відкрито більше 300 заводів та підприємств, які займаються виготовленням вторинної продукції. Завдяки тому, що держава переробляє близько 42% виробів, за останні 50 років кількість сміттєвих ділянок зменшилася більш ніж у 20 разів.

Також це вплинуло на кількість сміттєспалюючих заводів, адже новітні технології дозволяють використовувати продукцію, яка виготовлена зі вторсировини. Доречі, деякі перероблюючі заводи розташовані під землею, завдяки чому було вирішено проблему отруйних викидів у повітря та неприємного запаху.

Канада: привчання до захисту планети з малечку

На сьогоднішній день система розподілу та утилізації сміття в країні надає досить відчутні результати, але початок був покладений більше 40 років тому. Екологічне виховання мешканців починається з самого маленького віку, бо влада Канади реалізує програми по захисту навколишнього середовища на державному рівні.

Наразі переробці належить лише близько 50% сміття, але країна активно працює над новітньою моделлю економіки, до складу якої належить переробка певної сировини по колу:

Високі тарифи на вивіз сміття для всіх шарів населення (протягом року одна родина сплачує біля 88 канадських доларів).
Система штрафів, встановлена у Канаді, запроваджує оплату до 300 доларів за несвоєчасний вивіз сміття кожного типу, а також за його хибний розподіл по контейнерах). У випадку, якщо мешканець багатоповерхового будинку порушує правила систематично, він може залишитись без житла.
Стару побутову техніку та меблі люди, в першу чергу, намагаються передати благодійним організаціям, а якщо це неможливо, то речі вивозяться на спеціальні ділянки, або викликається спеціальна служба, яка робить це за них.
Система глубокого сортування сміття ще на стадії збору. В багатоквартирних будинках встановлено спеціальні різнокольорові контейнери для різних видів відходів: скло, пластик, органіка, папір, батарейки.

У великих містах країни супермаркети на мають у продажі поліетиленові пакети, заклади фастуда поступово відмовляються від використання одноразових контейнерів та трубочок для напоїв. Виробники продукції намагаються використовувати екологічні матеріали, про що обов’язково вказують на пакуванні.

Завдяки використанню всіх цих заходів, Канада має найкращу, серед розвинених країн, ситуацію зі сміттям. Мешканці держави відповідально ставляться до захисту планети, а молоде покоління зовсім відмовляється від використання пластику, ставлячи у власний пріоритет сортування відходів та екологію.

Утилізація сміття у Німеччині

Країна може похвалитися однією з найефективніших систем боротьби зі сміттям, але свій початок вона бере у 80-х роках. Сьогодні у кожному німецькому місті діє система глубоко сортування сміття по встановленим правилам, а біля кожного будинку обов’язково встановлено щонайменше три бокси:

окремий контейнер для пластику, пакетів та плівки;
ще один бокс встановлено для паперу, картону тощо;
окремо збираються органічні, харчові відходи.

Ідучи містом можно побачити велику кількість сміттєвих контейнерів, які встановлено для збору скляної тари і металевих продуктів, а одяг віддається на благодійність (для його прийому у магазинах існують великі коробки).

Також в Німеччині у ціну напоїв, які фасуються у пластикові та інші тари, додано вартість пакування. Щоб повернути різницю необхідно здати ємність в спеціальний автомат, який є майже в кожному магазині продуктів. Звісно, це правило не є обов’язковим для виконання, але в цьому випадку люди втрачають власні кошти задарма.

В країні діє велика система штрафів на вивіз крупногабаритних меблів або техніки. Наприклад, якщо ви вирішили залишити старе ліжко біля сміттєвого контейнеру, ви маєте сплатити не лише штраф (сума якого сягає 2,5 тисячі євро), а й перевезення свого сміття до спеціальної ділянки. Втекти від відповідальності майже не вдається, але якщо це відбувається, то сума розподіляється на всіх мешканців будинку.

Утилізація відходів у Німеччині допомагає не лише навколишньому середовищу, а й приємно відтворюється на економіці держави: щорічний оберт цього бізнесу сягає 70 млрд євро і надає близько 250 тис робочих місць для населення. В середньому від 60 до 80 відсотків сміття країни перероблюється, а як наслідок зростає кількість вторинної сировини та електроенергії.

На жаль, навіть не дивлячись на таку успішну систему, сміттєва проблема лишається і розвивається: вживання та викидання одноразових пластикових продуктів зростає кожного дня. Задля вирішення цієї проблеми, влада країни розповсюджує спеціальні соціальні відео, які спонукають мешканців ставитися до ресурсів більш обачливо – і це працює. Завдяки екологічному вихованню у населення поступово формується дбайливе відношення до планети і природних ресурсів.

Поміч США у вирішенні екологічного питання

Не дивлячись на введення спеціальних програм, які спрямовані на покращення екології, у Сполучених Штатах Америки ситуація залишається вкрай важкою.

За статистикою, кожен мешканець мегаполісу щотижнево викидає до 11 кг відходів. Для вирішення цієї проблеми влада кожного штату та населеного пункту встановлює нові правила поведінки з відходами різних видів.

До програм, які об’єднують майже всі міста, належать:

Збір використаної тари. Як і у Німеччині, у США додано до вартості напоїв утилізаційний збір, розмір якого становить 10 центів. Якщо люди не бажають викидати свої кошти, вони мають віднести тару до пункту прийому.
Активна боротьба з одноразовим пластиковим посудом: великі супермаркети відмовляються від продажу поліетиленових пакетів, а з 2019 року ресторани фаст фуда не мають можливості випускати у продаж їжу, яка знаходиться у пластикових контейнерах.
Збір відходів відбувається як і в більшості розвинених країн світу – для кожного виду сміття свій контейнер. Щоб допомогти людям, сміттєприємники мають інструкції, в яких вказано куди покласти певний продукт.
Існують спеціальні державні або приватні компанії, які займаються вивозом крупно габаритних відходів. Звісно, їх послуги коштують великих грошей, але штрафи, у разі викидання меблів або техніки просто неба, значно вищі.

На території країни працює більше ніж 550 сміттєперероблюючих підприємств, також до 1000 заводів займаються виготовленням біопального з відходів органічного походження. Протягом останніх 30 років у США значно виріс рівень переробки – сьогодні він сягає 34%.

На стадії активного розвитку в державі знаходиться виготовлення газу з утилізованих біологічних відходів, а також інші сучасні технології.

За для остаточного вирішення сміттєвої проблеми, в країні продовжується впровадження пільг та різних соціальних кампаній, мета яких — підвищення рівня відповідальності населення.

Китай та його турбота про навколишнє середовище

На жаль, через великі обсяги виготовлення та численну кількість населення, ситуація в країні залишається вкрай важкою. Система сортування та утилізації відходів починає будуватися лише зараз: трохи часу тому влада держави перейняла корисний досвід від інших країн. В Китаї продовжує зростати кількість сміттєзвалищ навколо мегаполісів, не дивлячись на прийнятий у 2009 році закон про притримання правил утилізації промислового мусору.

Проте влада Китаю намагається вивести країну на новий рівень:

Поступово починають з’являтися штрафи для юридичних осіб, але для мешканців і досі будь-яка відповідальність відсутня. Влада має змогу сподіватися лише на їх сумлінне ставлення до природи.
Встановлюються автомати для збору пляшок та контейнери для різних видів відходів. У випадку з пляшками, китайці мають змогу отримати невеликі виплати після користування автоматами, а сміттєві бокси і досі не набули поширення серед населення.
200-800 юанів мешканці щомісячно сплачують за вивезення ТБВ.
Створена спеціальна програма, сенс якої полягає у тому, що мешканці, які правильно сортують сміття, отримують бонуси, які можна використовувати для поповнення рахунку телефона або на деякі товари.

У містах країни працюють державні служби та багаточисельні компанії, що займаються збором та сортуванням сміття, а на сміттєвих звалищах існують люди, які відокремлюють відходи по категоріях. Доречі, у Китаї ця професія вважається поважною, а люди ставляться до працівників дуже добре.

До 2017 року на територію держави ввозилися закордонні відходи для подальшої обробки у вторинну сировину, а сьогодні в Китаї триває активний розвиток галузі переробки сміття (приблизно 90% сміття потрапляє до звалищ або спалюється, бо інші технології лише починають з’являтися).

Не дивлячись на те, що держава лише стає на екологічний шлях, галузь обробки та переробки ТБВ – друга по чисельності персоналу та поступається лише сільськогосподарській. Через жахливе становище навколишнього середовища Китай відмовився від ввезення відходів з інших країн, а вторинна сировина виготовляється лише із сміття держави.

Італія: система збору та утилізації

Ситуація в межах країни залишається досить спірною, але. як і в наведених вище країнах, боротьба з використанням одноразових пластикових пакувань триває. Саме тому великі супермаркети відмовляються від використання пакетів ізполіетилену, надаючи перевагу біорозкладним матеріалам.

Система збору відходів в Італії відрізняється залежно від регіону:

Сардинія – “столиця” правильної переробки сміття і країні. На її території знаходяться декілька сміттєпереробних заводів та підтримується система окремого сортування.
Для вивозу різних категорій відходів держава назначає певні дні, а практично у всіх районах існують контейнери для їх розподілу.
Неаполь та Рим підтримують досить важку ситуацію упродовж довгого часу, адже сміття не вивозиться вчасно і контейнери стоять переповненими декілька днів. Також на розподіл відходів впливає велика кількість туристів, які не підтримують бажання захистити навколишнє середовище.

Італія досі практикує підземне захоронення сміття, а на її території знаходиться близько 39 сміттєзпалюючих підприємств. Країна переробляє приблизно 18%, а ще 27% відходів використовуються при створенні добрив.

Тариф на вивезення ТБВ в державі залежить від кількості людей, яка мешкає у квартирі, і становить від 150 до 600 євро. Доречі, через одну людину, яка не сплатила тариф, комунальні підприємці залишають контейнер повним на декілька днів і навіть тижнів. Влада намагається змінювати ставлення мешканців до планети, щоб знайти спосіб вирішення сміттєвої проблеми.

Не дивлячись на високі штрафи, по всій території Італії до сьогодні зустрічаються стихійні звалища вздовж доріг.

Але держава тільки встає на екологічний шлях, хоча й до переломного моменту ще досить далеко.